Відображення (філософія): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Поняття існувало ще до Леніна |
||
| (Не показані 19 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Otheruses | Відображення}} |
||
'' |
'''Відобра́ження''' в марксистській філософії — загальна властивість [[Матерія (філософія)|матерії]]<ref>Введение в философию. — М.: Политиздат, 1989. Ч.2.- Гл. IX</ref>, яка має «властивість, по суті споріднену з відчуттям, властивість відображення»<ref>Ленин В. И. Материализм и эмпириокритицизм // В. И. Ленин ПСС. Т. 18, с. 91</ref>, що виявляється в здатності матеріальних систем відтворювати визначеність інших матеріальних систем у формі зміни власної визначеності в процесі взаємодії з ними. Пріоритет у використанні категорії відображення в [[діалектичний матеріалізм|діалектичному матеріалізмі]] належить [[Ленін]]у<ref>{{Cite web |url=http://leninism.su/index.php?option=com_content&view=article&id=4066%3Alenin-kak-filosof&catid=30%3Alibrary&limitstart=9 |title=Ленинская теория отражения (под редакцией Розенталь) |accessdate=5 березня 2013 |archive-date=2 лютого 2014 |archive-url=/proxy/https://web.archive.org/web/20140202134326/http://leninism.su/index.php?option=com_content&view=article&id=4066%3Alenin-kak-filosof&catid=30%3Alibrary&limitstart=9 }}</ref>, хоча сам концепт відображення сходить до французького матеріалізму XVIII століття, один із представників якого [[Дені Дідро]] стверджував: «здатність відчуття є загальна властивість матерії або продукт її організованості»<ref>Дидро Д. Разговор Д'Аламбера и Дидро // Д. Дидро Сочинения: в 2-х т. Т. 1. — М.: Мысль, 1986., с. 387</ref>. Приватними і специфічними'' формами'' відображення є інформація, відчуття і свідомість. |
||
Говорячи про відображення дійсності нашими органами чуття, діалектичний матеріалізм підкреслює, що дійсність пізнавана, що ніякої перешкоди між |
Говорячи про відображення дійсності нашими органами чуття, діалектичний матеріалізм підкреслює, що дійсність пізнавана, що ніякої перешкоди між «явищем» і «річчю в собі» немає, що пізнання — це процес, який дедалі повніше відкриває перед нами закони розвитку дійсності. Таким чином, марксистсько-ленінська теорія відображення використовує зазначену оптичну аналогію в цілях критики [[агностицизм]]у, але не робить ні найменшої поступки на користь [[механіцизм]]у, розкриваючи і підкреслюючи специфіку розумових процесів. |
||
== Еволюція форм відображення == |
== Еволюція форм відображення == |
||
# [[Подразливість]] |
# [[Подразливість]] — вихідна форма відображення, здатність до реакції. |
||
# Чутливість |
# [[Чутливість]] — здатність до [[відчуття]], що є початковою формою [[психіка|психіки]] тварин. Чутливість розуміє під собою наявність [[нервова тканина|нервової тканини]] — «особливої матеріальної структури, відповідальної за відображення» |
||
# [[Сприйняття]] |
# [[Сприйняття]] — не тільки диференційоване сприйняття властивості і відносини речей, але й відображення значного числа істотних в біологічному відношенні зв'язків у навколишньому світі. |
||
# [[Філософія свідомості |
# [[Філософія свідомості|Свідомість]] — припускає не тільки вплив на суб'єкт ззовні, але й активну дію самого суб'єкта, його творчу активність, яка проявляється у вибірковості й цілеспрямованості сприйняття, у відволіканні від одних предметів, властивостей і відносин і фіксуванні інших, у перетворенні почуттів, образу в логічну думку, в оперуванні понятійними формами знання<ref> «Большая советская энциклопедия»</ref>. |
||
== Див. також == |
|||
* [[Інформація]] |
|||
* [[Властивості інформації]] |
|||
* [[еґреґор]] |
|||
== Література == |
== Література == |
||
* ''П. Йолон''. Відображення // {{ФЕС}} |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Філософські терміни]] |
|||
{{примечания|1}} |
|||
[[Категорія:Марксистська філософія]] |
|||
[[Категория:Философские термины]] |
|||
[[Категория:Марксистская философия]] |
|||
[[de:Widerspiegelungstheorie]] |
|||
[[kk:Бейнелену]] |
|||
[[ru:Отражение (философия)]] |
|||
Поточна версія на 15:58, 22 лютого 2023
Відобра́ження в марксистській філософії — загальна властивість матерії[1], яка має «властивість, по суті споріднену з відчуттям, властивість відображення»[2], що виявляється в здатності матеріальних систем відтворювати визначеність інших матеріальних систем у формі зміни власної визначеності в процесі взаємодії з ними. Пріоритет у використанні категорії відображення в діалектичному матеріалізмі належить Леніну[3], хоча сам концепт відображення сходить до французького матеріалізму XVIII століття, один із представників якого Дені Дідро стверджував: «здатність відчуття є загальна властивість матерії або продукт її організованості»[4]. Приватними і специфічними формами відображення є інформація, відчуття і свідомість.
Говорячи про відображення дійсності нашими органами чуття, діалектичний матеріалізм підкреслює, що дійсність пізнавана, що ніякої перешкоди між «явищем» і «річчю в собі» немає, що пізнання — це процес, який дедалі повніше відкриває перед нами закони розвитку дійсності. Таким чином, марксистсько-ленінська теорія відображення використовує зазначену оптичну аналогію в цілях критики агностицизму, але не робить ні найменшої поступки на користь механіцизму, розкриваючи і підкреслюючи специфіку розумових процесів.
- Подразливість — вихідна форма відображення, здатність до реакції.
- Чутливість — здатність до відчуття, що є початковою формою психіки тварин. Чутливість розуміє під собою наявність нервової тканини — «особливої матеріальної структури, відповідальної за відображення»
- Сприйняття — не тільки диференційоване сприйняття властивості і відносини речей, але й відображення значного числа істотних в біологічному відношенні зв'язків у навколишньому світі.
- Свідомість — припускає не тільки вплив на суб'єкт ззовні, але й активну дію самого суб'єкта, його творчу активність, яка проявляється у вибірковості й цілеспрямованості сприйняття, у відволіканні від одних предметів, властивостей і відносин і фіксуванні інших, у перетворенні почуттів, образу в логічну думку, в оперуванні понятійними формами знання[5].
- П. Йолон. Відображення // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- ↑ Введение в философию. — М.: Политиздат, 1989. Ч.2.- Гл. IX
- ↑ Ленин В. И. Материализм и эмпириокритицизм // В. И. Ленин ПСС. Т. 18, с. 91
- ↑ Ленинская теория отражения (под редакцией Розенталь). Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 5 березня 2013.
- ↑ Дидро Д. Разговор Д'Аламбера и Дидро // Д. Дидро Сочинения: в 2-х т. Т. 1. — М.: Мысль, 1986., с. 387
- ↑ «Большая советская энциклопедия»