Ааргау
| Ааргау | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| ||||||||||
| Адм. центр | Аарау | |||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія
| |||||||||
| ||||||||||
| Номерний знак | AG | |||||||||
| Офіційна мова | німецька | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 579 489 чол. (2006) | |||||||||
| - густота | 413 | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 1 404 км² | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 908 м (Гайссфлюгратd) | |||||||||
| - мінімальна | 260 м (Рейн) | |||||||||
| Часовий пояс | UTC+1, UTC+2, CET, літній час і CEST | |||||||||
| Дата заснування | 1803 | |||||||||
| Вебсайт | ag.ch | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | CH-AG | |||||||||
| Абревіатура | AG | |||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
А́аргау (нім. Aargau, фр. Argovie, італ. Argovia, романш. Argovia) — кантон на півночі Швейцарії.
Географія
Кантон Ааргау — один з самих рівнинних швейцарських кантонів, що розташований на частині великого плато. Кантон порізаний безліччю широких долин, спадаючих в живописну і родючу Аарську долину.
Населення
Протягом декількох століть два поселення кантону — Ендінген і Ленгнау — були єдиними місцевостями Швейцарії, де дозволялося селитися євреям, але їм не дозволялося мати у власності будівлі і жити під одним дахом з християнами.
Національна (мовна) структура населення виглядає таким чином: немецькомовні — 87,1%, італомовні — 3,3%, серби і хорвати — 1,9%, албанці — 1,8%, франкомовні — 0,8%. Іноземці становлять 19,4% населення. За віросповіданням структура населення представлена такими конфесіями: католики — 40,7%, реформісти — 37,2%, мусульмани — 5,5%, православні — 2,1%, іудеї — 0,1%.
Історія
В давнину на території кантону знаходилося римське місто Віндонісса. У III столітті почалося переселення алеманів на територію кантону, а в кінці V століття тут настало влада франків. За Верденським договором 843 року частина Ааргау на захід від Аара перейшла до Лотаря I, а інша дісталася Людовикові Німецькому. Територія кантону в середні віки була прикордонним районом між Бургундією і Німеччиною і предметом їх територіальних суперечок. До 1415 року вона керувалася ленцбургськими і кібургськими графами, а потім Габсбургами. У 1415 році частина території кантону стала частиною Швейцарської Конфедерації у складі кантону Берн. 10 березня — 18 квітня 1798 року територія кантону була зайнята французькими військами, після чого були утворені кантони Ааргау і Баден, об'єднані в 1803 році. У 1832 році увійшов до Конкордату семи.
Адміністративний поділ
Ааргау складається з 11 районів:
- Аарау з столицею Аарау
- Баден з столицею Баден
- Бремгартен з столицею Бремгартен
- Бруг з столицею Бруг
- Кулм з столицею Унтеркулм
- Лауфенбург з столицею Лауфенбург
- Лензбург з столицею Лензбург
- Мурі з столицею Мурі
- Реінфелд з столицею Реінфелд
- Зофінген з столицею Зофінген
- Зурзач з столицею Зурзач
Господарство
Сільгоспугіддя кантону — одні з найродючіших в Швейцарії. Кантон розвинений також і в промисловому відношенні, особливо в областях електроінженерії, виробництва точних інструментів, випуску заліза, стали і цементу. У кантоні знаходяться три з п'яти атомних електростанцій Швейцарії, а також багаточисельні гідроелектростанції, у зв'язку з чим його часто називають «енергетичним кантоном». Добре розвинений туризм, оскільки кантон багатий мінеральними джерелами.
Посилання
 | Ааргау • Аппенцелль-Ауссерроден • Аппенцелль-Іннерроден • Базель-Ланд • Базель-Штадт • Берн • Вале • Во • Гларус • Граубюнден • Женева • Золотурн • Люцерн • Невшатель • Нідвальден • Обвальден • Санкт-Галлен • Тічино • Тургау • Урі • Фрібур • Цуг • Цюрих • Шаффгаузен • Швіц • Юра | |
|
|
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |