2-й армійський корпус (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

2-й гвардійський Лугансько-Сєвєродонецький армійський корпус (2 АК, в/ч 77077[1]; у 2014—2022 роках мав назву-прикриття «Народна міліція ЛНР») — об'єднання Збройних сил Росії на Донбасі. Розміщений на окупованій частині Луганської області, штаб — м. Луганськ. Формально належав маріонетковій ЛНР, проте підпорядковувався Південному військовому округу.[2]

У 2023 році публічно включений до складу Збройних сил РФ.[2][3]

Історія

Корпус був сформований на основі підрозділів, що входили до структури «Армія Південного Сходу».

2-й армійський корпус підпорядкований спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії за штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області.

Станом на середину лютого люди відкрито говорять, що під шумок Росія намагається будь-якими шляхами «залатати дірки» в «армійських корпусах», у підрозділах яких хронічний некомплект[4][5][6].

Структура

2-й армійський корпус має у складі 5 бригад, 1 полк, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.

Бригади:

Полки:

Окремі батальйони та дивізіони:

  • 4-й окремий танковий батальйон (Луганськ), в/ч 64064;
  • окремий зенітно-ракетний батальйон (Луганськ), в/ч 23023;
  • окремий розвідувальний батальйон (Луганськ), в/ч 55055;
  • окремий батальйон спеціального призначення (Луганськ);
  • окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (Луганськ), в/ч 13931;
  • окремий батальйон управління та охорони (Луганськ), в/ч 73604;
  • окремий батальйон матеріального забезпечення (Луганськ), в/ч 14941;

окремі роти:

  • окрема саперно-інженерна рота (Луганськ), в/ч 11011;
  • окрема рота радіолокаційної боротьби (Луганськ), в/ч 05776;

Батальйони територіальної оборони:

Резервні підрозділи:[8] [9]

Штатна чисельність 2-го АК корпусу — близько 14,5 тисяч осіб.

Командування

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Born, Falcon (13 липня 2020). Розвідувальні дані про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів РФ на окупованому Донбасі. InformNapalm.org (Українська) (укр.). Процитовано 15 липня 2023.
  2. а б Армійські корпуси «ДНР» і «ЛНР» офіційно увійшли до складу збройних сил Росії. novosti.dn.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2023.
  3. Бойовиків «лнр» та «днр» офіційно включено до лав російської армії. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2023.
  4. Разнарядка на эвакуацию и повестка в военкомат: о чем говорят жители ОРДЛО. ru.krymr.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  5. https://twitter.com/tykubovych/status/1495306932177059843. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  6. https://mistaua.com/Форум/ru/1-й-и-2-й-армейские/10670/?setcity=1121[недоступне посилання]
  7. 1 Institute for the Study of War and AEI’s Critical Threats Project 2023 Russian Offensive Campaign Assessment, June 12, 2023 (PDF). ISW. 12 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 14 грудня 2023. Процитовано 16 грудня 2023.
  8. https://euromaidanpress.com/2022/05/20/russia-sends-donbas-musicians-and-historians-as-cannon-fodder-in-ukraine-war/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. 1-Й И 2-Й АРМЕЙСКИЕ КОРПУСА, КАК УДАРНЫЕ ОБЪЕДИНЕНИЯ СУХОПУТНЫХ ВОЙСК РОССИИ НА ДОНБАССЕ
  10. Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ КУЗОВЛЄВ Сергій Юрійович. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
  11. В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (укр.). 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.