Очікує на перевірку

Єлизавета Померанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Померанська
Біографічні дані
Народження13 листопада 1347(1347-11-13)[1][2]
Богемське королівство
Смерть14 лютого 1393(1393-02-14)[3][1][…] (45 років)
Прага, Священна Римська імперія або Градець-Кралове, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[2]
ПохованняСобор святого Віта
У шлюбі зКарл IV
ДітиАнна Чеська, Сигізмунд I Люксембург, Margaret of Bohemia, Burgravine of Nurembergd, Йоганн фон Герліцd і Karel of Bohemiad[3]
ДинастіяГрифичі
БатькоBogislaw V, Duke of Pomeraniad
МатиElizabeth of Poland, Duchess of Pomeraniad
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Єлизавета Померанська (пол. Elżbieta pomorska, чеськ. Eliška Pomořanská; бл. 1347 — 15 квітня 1393) була четвертою і останньою дружиною Карла IV, імператора Священної Римської імперії та короля Богемії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Елізавета була дочкою Богуслава V, герцога Померанії[5], та Єлизавети Польської, дочки Казимира III, короля Польщі, і Альдони Литовської. Елізавета вийшла заміж за Карла 25 травня 1363 року в Кракові,[6] всього лише один рік після смерті третьої дружини Карла, Анни Свідницької. Нареченій була 16 років, тоді як наречений мав 47 років. Шлюб з Елізаветою Карл уклав в основному з дипломатичних міркувань, оскільки це допомогло розірвати античеську коаліцію під керівництвом Рудольфа IV, герцога Австрії, з участю польських і угорських королів. 18 червня 1363 року в Богемії, в Празі, Елізавета була коронована королевою Богемії,[6] а через 5 років, 1 листопада 1368 року, вона також була коронована імператрицею Священної Римської імперії в Римі Папою Урбаном V.[7]

Елізавета та Карл мали дітей:

Королева та імператриця

[ред. | ред. код]

Елізавета славилася своєю енергією, впевненістю в собі та фізичною силою. Стосунки між Елізаветою та Карлом описуються як добрі і гармонійні. Під час серйозної хвороби Карла у 1371 році Елізавета здійснила мініатюрне паломництво, йдучи пішки до кафедрального собору та принісши дари у молитві за його здоров'я. Їхній хороший зв'язок був втілено в мистецтві, наприклад, у фільмі «Ніч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně). Здається, що вона не використовувала політичний вплив; вона турбувалася тим, що Карл віддавав перевагу своїм дітям від попереднього шлюбу, але не могла змусити його змінити свою думку.

Вдівство

[ред. | ред. код]

Після смерті чоловіка 29 листопада 1378 року в Празі, син Карла з попереднього шлюбу, Венцеслав IV, взяв на себе трон. Елізавета тоді дбала про своїх двох синів, головним чином про старшого, Сигізмунда, якого вона підтримувала в його зусиллях стати королем Угорщини.

Елізавета пережила Карла IV на 15 років. Вона померла 15 лютого 1393 року в Градце-Кралове (Кеньггратц) і була похована поруч із своїм чоловіком у соборі святого Віта.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б regional database of the Municipal Library of Hradec Kralove
  3. а б Lundy D. R. The Peerage
  4. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  5. Frost, 2015, с. 7.
  6. а б Žurek, 2022, с. 18.
  7. Warner, 2017, с. 104.
  8. Staley, 2020, с. 17.
  9. Rapelli, 2011, с. 17.
  10. а б в г Boehm та Fajt, 2005, с. xvii.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Boehm, Barbara Drake; Fajt, Jiri, ред. (2005). Прага: Корона Богемії, 1347—1437. Видавництво Єльського університету.
  • Frost, Robert I. (2015). Створення польсько-литовського союзу 1385—1569 років. Том 1. Видавництво Оксфордського університету.
  • Rapelli, Paola (2011). Символи влади в мистецтві. Музей Ж. Поля Гетті.
  • Staley, Lynn (2020). В слід за Шосером: Офіси Активного Життя. Видавництво Університету Мічигана.
  • Warner, Kathryn (2017). Річард II: Правдиве Падіння Короля. Видавництво Amberley.
  • Žurek, Václav (2022). «Коронації чеських королів і королев». У Šmahel, František; Nodl, Martin; Žurek, Václav (ред.). Урочистості, церемонії та ритуали в країнах Богемської корони в кінці Середньовіччя. Brill. с. 9–52.

Рекомендована література

[ред. | ред. код]
  • J. Fidler, České královny [Королеви Богемії] (Гавлічків Брод, 2004)
  • KAVKA, František. Čtyři ženy Karla IV. Královské sňatky. Прага; Літомишль: Paseka, 2002. 189 с. ISBN 80-7185-493-X.
  • SPĚVÁČEK, Jiří. Karel IV. Život a dílo (1316—1378). Прага: Nakladatelství Svoboda, 1980. 721 с.
  • SPĚVÁČEK, Jiří. Václav IV. 1361—1419. K předpokladům husitské revoluce. Прага: Nakladatelství Svoboda, 1986. 773 с.
Вакантний
Останній носій титулу
Анна Свідницька
Список княгинь і королів Чехії (Богемії) та Королева-консорт Німеччини
1363–1378
Наступник:
Йоанна Баварська
Список імператриць Священної Римської імперії
1363–1378
Вакантний
Наступний носій титулу
Барбара Циллі