Віктор де Брольї (1785–1870)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор де Брольї
фр. Achille-Charles-Léonce-Victor de Broglie
Віктор де Брольї
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Франції
12 березня 183522 лютого 1836
Монарх: Луї-Філіп I
Попередник: Едуар Мортьє
Наступник: Адольф Тьєр
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Франції
12 березня 1835 - 22 лютого 1836
Попередник: граф Анрі де Ріньї
Наступник: Адольф Тьєр
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Франції
11 жовтня 18324 квітня 1834
Попередник: барон Орас Себастьяні
Наступник: граф Анрі де Ріньї
Прапор
Прапор
Міністр духовних справ та народної освіти Франції[fr]
Попередник: граф Марсьяль де Гернон-Ранвіль[fr]
Наступник: Жозеф Мерію[fr]
Прапор
Прапор
Міністр внутрішніх справ Франції
31 липня1 серпня 1830
Попередник: граф П'єр-Дені де Пероне[fr]
Наступник: Франсуа Гізо
 
Ім'я при народженні: фр. Achille Léonce Victor Charles de Broglie[1]
Народження: 28 листопада 1785(1785-11-28)
Париж
Смерть: 25 січня 1870(1870-01-25)[2][3][…] (84 роки)
Париж
Країна: Франція
Партія: Орлеаністи
Рід: де Брольї
Батько: принц Шарль-Луї-Віктор де Брольї
Мати: баронеса Розен
Шлюб: Альбертіна, баронеса Сталь фон Гольштейн
Діти: Жак Віктор Альбер де Брольї
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у  Вікіджерелах

Ашіль Шарль Лео́нс Віктор, 3-й герцог де Брольї (фр. Achille-Charles-Léonce-Victor de Broglie; 28 листопада 1785(17851128), Париж — 25 січня 1870, Париж) — французький державний діяч, прем'єр-міністр Франції з 12 березня 1835 до 22 лютого 1836 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Віктор де Брольї народився 28 листопада 1785 року в Парижі. Син страченого під час революції принца де Брольї і онук 2-го герцога де Брольї. Його мати під час страти свого чоловіка була ув'язнена в Везулі; їй вдалося, проте, разом із дітьми врятуватися втечею в Швейцарії. Коли пануванню терору було покладено кінець, вона повернулася у Францію і одружлася з маркізом Войє д'Аржансоном. Під час Імперії Брольї перебував при посольствах у Варшаві та Відні; в 1813 році він був радником посольства в Празі. Після першої Реставрації він, за допомогою Талейрана, 4 червня 1814 отримав місце в палаті перів, де незабаром проявив себе як прихильник лібералізму, борючись з осудом Нея, а також проти виняткових законів та декретів про вигнання.

Він одружився в 1816 на Альбертіні (1797—1838), дочці мадам де Сталь, відомої своїми релігійними творами. Хоча він не брав в 1830 році жодної участі в скиненні старшої лінії Бурбонів, але належав до однодумців Гізо і доктринерів, внаслідок чого тимчасовий уряд призначив його 30 липня 1830 міністром внутрішніх справ, а Луї-Філіп у серпні того ж року — міністром духовних справ і народної освіти, як і президентом Державної Ради. Коли в листопаді того ж року в міністерстві взяла гору група рішучіших лібералів, Брольі разом з іншими доктрінерами вийшов у відставку.

З жовтня 1832 до квітня 1834, а потім з листопада 1834 до лютого 1836 Віктор де Брольї був міністром закордонних справ, а з березня 1835 до свого виходу з кабінету обіймав посаду президента Ради міністрів.

Після Революції 1848 року Віктор де Брольї, як прихильник Орлеанської династії, деякий час тримався осторонь від політичної діяльності. Тільки в 1849, після обрання його в департаменті Ер членом Законодавчих зборів, де Брольї став одним з вождів правих і в 1851 доклав чимало зусиль, щоб просунути питання перегляду Конституції. При цьому він мав на увазі відновлення монархічної влади на користь Орлеанського дому, але його плани були зруйновані державним переворотом 2 грудня 1851 року.

Тоді де Брольї зосередився на особистому житті, був обраний в 1855 членом Французької академії і надрукував у 1863 мемуари «Écrits et discours» («Записки та промови»), 3 т. Париж).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина (з 20 лютого 1816): Хедвіга Густава Альбертіна Сталь фон Гольштейн (1797—1838), дочка барона Еріха Магнуса Сталь фон Гольштейна і Анни-Луїзи-Жермени де Неккер.

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]