Голубченко Анатолій Костянтинович
Анатолій Костянтинович Голубченко | |
---|---|
Голова Київської міської державної адміністрації (т. в. о.) | |
14 грудня 2013 — 25 січня 2014 | |
Попередник | Олександр Попов |
Наступник | Володимир Макеєнко |
9-й Перший віце-прем'єр-міністр України | |
8 серпня 1997 — 14 січня 1999 | |
Попередник | Василь Дурдинець |
Наступник | Володимир Куратченко |
Міністр промисловості України | |
жовтень 1992 — липень 1995 | |
Попередник | Михайло Павловський |
Наступник | Валерій Мазур |
Народився | 6 червня 1950 (74 роки) Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | політик |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Політична партія | КПРС, Партія регіонів |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Анато́лій Костянти́нович Голу́бченко (нар. 6 червня 1950, Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український державний та політичний діяч, кандидат технічних наук. Тимчасовий виконувач обов'язків голови Київської міської державної адміністрації (14.12.2013–25.01.2014)
Член Партії регіонів, голова її Київської міської організації.
Народився 6 червня 1950 у Жданові (нині Маріуполь), Донецька область.
У 1972 закінчив Жданівський металургійний інститут і пішов працювати на металургійному комбінаті ім. Ілліча (ММК ім. Ілліча) вальцівником.
Повернувшись з служби в армії 1974 року, знову прийшов на ММК, де працював до 1986 року спочатку вальцівником, потім начальником зміни, і начальником цеху.
У 1986 році переводиться у Дніпропетровськ, де рік працює головним прокатчиком відділу нової техніки і технологій Міністерства чорної металургії УРСР.
У 1987–1991 роках — заступник генерального директора комбінату «Запоріжсталь».
У 1991 переїздить до Києва, де працює спочатку першим заступником голови Держкомітету України з металургійної промисловості, потім заступником міністра промисловості та міністром промисловості України.
У 1994 році обирається до Верховної Ради ІІ скликання (за виборчим округом у Бердянську). Член комісії Верховної Ради з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.
У серпні 1997 року Валерій Пустовойтенко призначає його першим віце-прем'єром у своєму уряді. Після відставки уряду Пустовойтенка у грудні 1999 року, призначений першим заступником голови Фонду Держмайна України (ФДМУ).
У 1999–2001 роках науковий консультант ВАТ «Стаханівський завод феросплавів», 2002–2006 роках голова наглядової ради ВАТ «Укрелектроапарат» у Хмельницькому.
У серпні 2006 року зайняв посаду першого заступника Київського міського голови Леоніда Черновецького. Курирує роботу основних відділів: палива, енергетики та енергозбереження; з питань надзвичайних ситуацій; у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС; з питань захисту прав споживачів; праці та зайнятості.
У грудні 2013 — січні 2014 року тимчасово виконував обов'язки голови Київської міської державної адміністрації (КМДА)[1][2][3].
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[4]
- Орден «За заслуги» І ст. (2010)[5], II ст. (2008)[6], III ст. (1998)[7]
- Заслужений працівник промисловості України (1995)[8]
- Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1994) — за розроблення та впровадження нових технологічних процесів виробництва прокатних валків і борошномельних вальців високої експлуатаційної надійності (у складі колективу)[9]
- ↑ Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про звільнення О. Попова з посади голови Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про призначення В. Макеєнка головою Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 435/2012 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2008 року № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 13 листопада 1998 року № 1242/98 «Про відзначення нагородами України». [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 1995 року № 618/95 «Про присвоєння почесних звань України». [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 28 грудня 1994 року № 810/94 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1994 року». [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Досьє: Анатолій Голубченко [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Народились 6 червня
- Народились 1950
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені працівники промисловості України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Перші віце-прем'єр-міністри України
- Уряд Валерія Пустовойтенка
- Уряд Віталія Масола
- Уряд Леоніда Кучми
- Очільники Києва
- Голови Київської міської державної адміністрації
- Уродженці Маріуполя
- Члени Партії регіонів
- Персоналії:ММК імені Ілліча
- Народні депутати України 2-го скликання
- Заступники міністрів України