Семчев Олександр Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семчев Олександр Львович
Александр Львович Семчев
Дата народження16 квітня 1969(1969-04-16) (55 років)
Місце народженняВишній Волочок, Калінінська область, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Росія
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (1997)
Професіяактор
Нагороди
Орден Дружби
Орден Дружби
Заслужений артист Росії — 2003
IMDbID 0783740
CMNS: Семчев Олександр Львович у Вікісховищі

Олександр Львович Семчев (нар.. 16 квітня 1969, Вишній Волочок, Калінінська область, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, продюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2003).

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Львович Семчев народився 16 квітня 1969 року в Вишньому Волочку Калінінської області. Після школи був призваний до лав армії. Службу проходив у космічних військах. Потім вступив до театрального училища імені Бориса Щукіна (курс вгена Симонова. Після смерті Симонова курс вела Валентина Ніколаєнко). Навчання в театральному училищі поєднував з роботою в театрі «Сучасник».

Після закінчення училища в 1997 році кілька місяців пропрацював у театрі «Сатирикон», а потім на запрошення Олега Єфремова перейшов до МХТ імені Чехова.

Серед його основних ролей — Бутон у «Кабалі святош» (за Михайлом Булгаковим), Горб у «Новому американці» (за п'єсою Сергія Довлатова), стражник Жона в «Антигоні» (за п'єсою Жана Ануя).

У кінематографічній кар'єрі Семчева переважали ролі в телесеріалах («Марш Турецького», «Маросейка, 12», «зупинка на вимогу», «Кордон. Тайговий роман», «Сищики» тощо) і кримінальних стрічках.

За роль Ларіосіка у виставі Сергія Женовача «Біла гвардія» у 2004 році Олександр Семчев був удостоєний театральної премії «Чайка»(номінація — «Найкраща комедійна роль»).

Працював на телебаченні. З 2001 по 2002 рік був ведучим програми про народних умільців «Знай наших!» на СТС[1], а з 2002 по 2004 рік працював ведучим дитячої програми «Слідство веде Колобков» на «Першому каналі»[2][3].

Також Семчев знімався в рекламі (наприклад, пива «Товстун»[4], лотереї «Доступне житло»).

25 вересня 2015 року актор взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях творів Антона Чехова «Чехов живий».

Семчев почав повніти з 23 років, а в кар'єрі його вага почали використовувати «як фактура», бо людину з такою вагою нелегко знайти в акторському середовищі. Вага досягала 200 кг.[5] Почався цукровий діабет 2-го типу, до початку схуднення рівень глюкози в крові досягав 17 ммоль на літр.[6] Восени 2018 року повідомив, що позбувся 40 зайвих кілограмів. У 2019 році напередодні свого 50-річчя схуд на 100 кілограмів.[7]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був двічі одружений.

  • Перша дружина — вчителька Юлія Панова.
  • Друга дружина — художник по костюмах Людмила Воронова.
  • Є три сини: Федір, Кирило і Павло[8].

Кирило — від першого шлюбу з Юлією Пановою, від другого шлюбу — син Федір (нар. 2005) і позашлюбний син від Тетяни Можинової — Павло Можинов, який проживає в Почепі Брянської області та працює залізничником. У телепередачі «Нехай говорять» Олександр Семчев проігнорував особисту зустріч з позашлюбним сином Павлом.[9][10] Через п'ять років в рамках програми «Пусть говорят» відбулася нова зустріч батька і сина.

У 2019 році у Павла народилася дочка Валерія, таким чином Олександр вперше став дідусем.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторські роботи

[ред. | ред. код]
  1. 1999 — Небо в алмазах — гор Кощєєв
  2. 2000 — Весілля — Борзов
  3. 2000 — 2001 — Зупинка на вимогу — Жора
  4. 2000 — Перший мільйон / Pierwszy milion  — Піки
  5. 2001 — Змотуй вудки — митник
  6. 2001 — Під Полярною зіркою
  7. 2001 — Сищики — Баболюбов
  8. 2001 — Кордон. Тайговий роман — майор Сердюк, замполіт
  9. 2002 — Льодовиковий період — заступник прем'єр-міністра Петро Свєшніков
  10. 2002 — Росіяни в місті ангелів — Митков
  11. 2002 — Театральний роман — Єлагін / Патрикеєв
  12. 2003 — Козеня в молоці
  13. 2003 — Залізничний романс — начальник Олексія
  14. 2003 — Колгосп інтертейнмент — директор кооперативу «Флорафільм»
  15. 2003 — Завжди говори «завжди» — сусід
  16. 2003 — Маша Портер і Чарівне кільце — Боря
  17. 2003 — Дільниця — капітан Терепаєв
  18. 2003 — Історія весняного призову — майор військкомату
  19. 2003 — З ніг на голову — слідчий
  20. 2003 — Північний сфінкс — доктор Алексєєв
  21. 2003 — Єралаш № 167 — «Обережно, злий собака!» — тато Смирнова
  22. 2004 — Навіть не думай 2: Тінь незалежності — Рудик
  23. 2005 — Королева бензоколонки 2 — Зленко
  24. 2005 — Ніч в стилі Disco — Дід Мороз
  25. 2005 — Мріяти не шкідливо — Артур
  26. 2005 — Справа про «Мертвих душах» — Собакевич
  27. 2005 — Дванадцять стільців — Євген Петров
  28. 2005 — Людина у футлярі, людина в пальто і людина у фраку — Аркадій Бєліков
  29. 2005 — Брежнєв — письменник-спічрайтер
  30. 2005 — Персона нон грата — Чапа
  31. 2006 — Зачарована дільниця — капітан Терепаєв
  32. 2006 — Квіти для Снігової королеви — Віталій Шацький, кінопродюсер
  33. 2006 — Дівчата
  34. 2006 — Золоте теля — Берлага
  35. 2007 — Корольов — Ульріх
  36. 2007 — День виборів — О. С. Ємельянов, діючий губернатор
  37. 2007 — Репортери — Айгар Трепше, латиський політик
  38. 2007 — Ліквідація — Еммануїл Гершевіч Шмукліс (Еммік), адвокат
  39. 2007 — Щастя (короткометражний телевізійний фільм) — Павло «Паша» Семенович, бандит
  40. 2007 — Головне — встигнути — Матвій, лікар
  41. 2007 — Артисти — директор Палацу Культури
  42. 2007 — Мовчун (Україна) — Варлей, один Олексія Юдіна
  43. 2007 — Щасливі разом — «запрошена знаменитість в супермаркет» (камео)
  44. 2008 — Ілюзія страху — Пеньковський / царедворець
  45. 2008 — Ти і я — Леонід
  46. 2008 — Дуже російський детектив — шеф поліції
  47. 2009 — Чоловік моєї вдови — Шафа
  48. 2010 — Я не я — бандит
  49. 2010 — Наша Russia. Яйця долі — Бізон
  50. 2010 — Іграшки — майор / підполковник Бондаренко
  51. 2010 — Око за око — Мелешко-Гутман
  52. 2010 — Варення з сакури — товстий чоловік
  53. 2011 — Найкращий фільм 3-ДЕ — дядько Паша
  54. 2011 — Фарфорова весілля — Володя Кротов
  55. 2011 — Костоправ — доктор Фокіш
  56. 2011 — Рік білого слона — кіт Батон
  57. 2011 — Синдром дракона — Володимир Йолкін
  58. 2011 — Відкриті двері / Dure Bac  — хірург
  59. 2012 — Велика ржака — полковник
  60. 2012 — От винта! (Озвучка)
  61. 2012 — Татусеві дочки. Суперневести — суддя (396)
  62. 2013 — Друге повстання Спартака — полковник, начальник табору
  63. 2014 — Гена Бетон — Фатьянов
  64. 2014 — Пітер-Москва — пасажир
  65. 2015 — Кухня — Микола Мар'янович Скворцов, префект округу
  66. 2015 — Пенсільванія — Анатолій Германович Подгорнов, глава адміністрації селища Поліванова
  67. 2017 — Останній богатир — Чудо-Юдо
  68. 2017 — Сальса — Олег Іванович
  69. 2017 — Учениця Мессінга — Володимир Олександрович Кравець, директор Магаданської філармонії
  70. 2017 — Тільки не вони — майор поліції
  71. 2018 — Сусіди — П'ятаков
  72. 2018 — Годунов — окольничий Петро Головін, скарбник
  73. 2018 — Заповідник — Митрофанов
  74. 2019 — Контакт — Венедикт
  75. 2020 — Вовк — Артур Янович Кіпніс
  76. 2020 — Останній богатир: Корінь зла — Чудо-Юдо
  77. 2020 — Конференція — Олег, чоловік Наталії
  78. 2021 — Угрюм-ріка
  79. 2021 — Доля диверсанта

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]
  1. 2006 — Дівчата (спільно з Михайлом Левітіним)

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Правопорушення

[ред. | ред. код]

В ході бійки з режисером Василем Сігарьовим 26 березня 2014 року актор впустив Сігарева на вітрину ювелірного магазину. Сума збитку оцінюється в 60 000 рублів.[12]

Примітка

[ред. | ред. код]
  1. Всему своё времечко. Новая газета. 15 квітня 2002. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. [Архівовано 2018-11-02 у Wayback Machine.]
  2. ДОЗНАНИЕ СЛЕДОВАТЕЛЯ КОЛОБКОВА. Тихоокеанская звезда. 15 березня 2002. [Архівовано 2018-10-24 у Wayback Machine.]
  3. ВСЁ ЛУЧШЕЕ - ДЯДЯМ?. ТВ Дайджест. 30 січня 2003.
  4. "Толстяк" отказался от толстяка. Ведомости. 12 квітня 2002.
  5. 200-килограммовый Семчев стремительно похудел: Кино: Культура: Lenta.ru
  6. Александр Семчев рассказал о диабете, который получил из-за лишнего веса
  7. Актер Александр Семчев сбросил центнер: Кино: Культура: Lenta.ru
  8. Александр Семчев бросил двоих сыновей от разных женщин (рос.). Женский журнал Домашний Очаг. Процитовано 27 лютого 2018.
  9. ВИДЕО «Пусть говорят» — Александр Семчев, эфир 22 апреля 2014 г.
  10. «Говорим и показываем» Александр Семчев оказался многодетным отцом// НТВ
  11. Указ Президента Российской Федерации от 21 августа 2018 года № 488 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  12. Актёр Семчев разбил витрину// Life News

Посилання

[ред. | ред. код]